Вторинна травма в правозахисній роботі: непомітний ризик кризових часів
Сучасні виклики змінили все. Вони стали не лише випробуванням для суспільства, але й каталізатором трансформацій для громадських ініціатив.
Волонтери, активістки, фасилітатори, юристи, психотерапевти, координатори та ті, хто підтримує інших, опинилися в епіцентрі затяжної боротьби не лише за права, а й за людяність. У багатьох регіонах саме громадські ініціативи залишаються єдиним стабільним джерелом допомоги. Вони реагують швидше за систему, бачать більше, ніж статистика, і підтримують там, де немає нікого.
Але така робота теж має свою ціну.
Вторинна травма – тиха пандемія серед помічників
Зіткнення з болем, насиллям, смертю, втратою сенсу, несправедливістю – це щоденна реальність для тих, хто працює в допоміжних професіях. Така робота 24/7 не просто втомлює – вона змінює. І не завжди відразу. Часто це провокує вторинний травматичний стрес, який залишається невидимим і замовчаним.
Спочатку здається, що ти просто втомився. Що треба виспатися. Провести день без новин. Вимкнути звук повідомлень. А потім раптом не розумієш, чому не можеш дихати на повні груди. Чому тіло болить, хоч ти не падав. Чому роздратування з’являється там, де раніше було співчуття. Чому раптом стає байдуже, або, навпаки, болить надміру.
Це не просто втома від роботи. Так проявляється вторинна травма. Вона проникає всередину, змінює реакції, уявлення, цінності. Це трансформація особистості, яка може ламати, якщо залишаєшся з цим наодинці. І водночас може загартовувати – якщо поруч є підтримка та розуміння, а також знання і навички, як вчасно надати собі допомогу.
Правозахисники та помічники вже четвертий рік працюють у зоні постійної турбулентності. Вони документують порушення прав людини. Вони підтримують переселених. Вони супроводжують жертв насильства. Вони пояснюють, перекладають, зв’язують.
І водночас виснажуються, вигорають, ізолюються. У такі часи допомога перетворюється на супротив. Але вона не повинна знищувати того, хто допомагає.
Сьогодні ми маємо не лише захищати права інших. Ми маємо захищати тих, хто захищає.
Бо якщо ми не подбаємо про активістів, помічників, терапевток, юристів, координаторок, фасилітаторів – хто буде поруч завтра?
Наша відповідальність – не лише підтримувати постраждалих, а й берегти тих, хто поруч із ними щодня.
Тому у вересні ми проводимо онлайн-фест “Стійкість в спротиві”, де буде психоедукація та багато практики. Коли: 15–26 вересня 2025 Де: Онлайн (Zoom, з перекладом, частина сесій буде доступна на YouTube)
Проєкт був підтриманий Фондом Будинків Прав Людини та фінансований Норвегією. Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Норвегії та Фонду Будинків Прав Людини. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО Центр Ахалар і жодним чином не може тлумачитися як відображення поглядів уряду Норвегії.
