З 29 жовтня по 2 листопада команда Центру АХАЛАР провела ретрит для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. У програмі взяли участь 14 учасників – кожен зі своєю історією, досвідом і потребою знайти внутрішню рівновагу. Протягом п’яти днів ретрит став простором відкриттів, спокою й тиші.
І в кінці чули найчастіше просту, аж до мурашок, фразу: «Я знову став живим. Як і раніше».
Можна подумати: «Ну, звісно, відпочили, трохи розслабилися». Але за цим стоїть щось набагато реальніше. Щось, що можна практично відчути.
Після втрат, війни, мобілізації – людина не живе. Вона функціонує. Тіло і голова переходять у режим економії енергії: мінімум рухів, мінімум емоцій, світ навколо ніби втрачає кольори. Ти просто існуєш.
Тому ці слова «я ожив» – це не поезія. Це робочий індикатор. Він означає, що всередині щось клацнуло, і нервова система знову запустилася.
Тут можна 3 сфери, які ми всі вважаємо звичайними, поки вони є:
Команда тренерів вчиться це вимірювати: якою людина приїхала, і якою поїхала. Не для галочки, а щоб розібратися: що саме, яка саме дія допомагає людині повернутися до себе?
Тому що в кожному такому «я ожив» зашифрована ціла історія. Історія нервової системи, яка: 1) замість «замри» – починає «дихати», 2) замість «тримайся» – вчить «дозволяти», 3) замість «вижити» – наважується жити.
І коли у людини в очах з’являється блиск, тіло стає вільнішим, а після чергового блоку відновлення група так сміється, що 2 години не може зупинитися… Це не просто «стало краще».
Це момент, коли людина повертає собі себе. По шматочку.
П.С.: Коли група роз’їжджалася один з ветеранів сказав: “Я посередині ретриту хотів поїхати до дому й сказати мамі: “Мамо, я такий, як і раніше. Я живий”.
Проєкт «Реінтеграція ветеранів та ветеранок війни через створення освітніх можливостей: Свої для своїх» реалізується DVV International в Україні за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.