Емоції — не вороги. Вони месенджери.

Уявіть, що до вас щодня приходить листоноша з важливими повідомленнями. А ви – замість того, щоб бодай прочитати один лист – щоразу зачиняєте перед ним двері.

Саме так ми часто поводимося з власними емоціями. Не слухаємо. Ігноруємо. Глушимо зайнятістю, самокритикою, втечею в продуктивність або жорстким контролем.

Але емоції – це не збій у системі. Це її жива функція. Вони приходять сказати:
🔸 «Ось тут болить»
🔸 «Тут є потреба»
🔸 «Тут проходить межа»
🔸 «Тут – важливо»

І коли ми їх відштовхуємо, ми не вирішуємо проблему – ми лише відкладаємо зустріч із собою. А чим довше відкладаємо, тим важчою вона стає.

Дати емоціям місце – не означає потонути в хаосі.
Це – про створення простору для чесного контакту з собою. Як відчинити вікно в задушливій кімнаті – нічого зовні не змінилося, але дихати легше.

 І тут на допомогу приходить усвідомленість (mindfulness).

Це не про годинні медитації в позі лотоса. Це – про навичку зупинитися й чесно запитати себе:

• Що я зараз відчуваю?
•  Що мені насправді потрібно?
•  Чи можу я просто побути з цим – без оцінки?

Доречі, наукові дослідження доводять:

•  усвідомленість знижує тривожність і стрес
•  покращує сон, увагу, настрій
• допомагає регулювати емоції, а не пригнічувати їх

Бо саме прийняття – звільняє.
Коли емоції мають простір, їм більше не треба кричати, щоб бути почутими.

Слідкуйте за новинами Центру Ахалар – попереду ще багато практичних порад і натхнення для відновлення!

Телеграм-канал: https://t.me/ahalar_center

Facebook-група: https://www.facebook.com/CenterAhalar

Сайт Центру АХАЛАР: https://ahalar.org/

Автор тренерка та координаторка Центру АХАЛАР, Вікторія Солоніцина.

Проєкт “Зміцнюючи серця: Культивування добробуту в громадському секторі України під час війни” реалізується за підтримки National Endowment for Democracy (NED).