«Наче хтось запалив свічку всередині. Я знову відчула, що можу рухатися», – пише учасниця марафону.
Так звучить те саме відчуття, заради якого ми запускали «Детектор Життя».
7 етапів, через які проходять учасники, допомагають їм звернути увагу на їх внутрішні орієнтири та опори.
У роботі волонтерів та хелперів така зупинка не розкіш, а необхідність. Темп роботи зазвичай шалений, а часу на відпочинок та відновлення майже немає.
У цьому ритмі людина легко перетворюється на «функцію», яка постійно працює на межі. І саме так приходить вигорання.
Під час вигорання першим падає саме відчуття задоволення життям. З’являється враження, що все тримається лише на волі й зусиллі, а радості та внутрішнього сенсу вже немає.
Коли цей показник підвищується хоча б трохи, починає повертатися енергія. Рішення ухвалюються легше, думки стають яснішими, з’являється бажання рухатися далі.
Це напряму впливає й на продуктивність: робочі завдання виконуються швидше, концентрація покращується, а ресурси перестають «витікати» через постійне напруження.
Що відбувалося до марафону?
У відповідях повторювалися знайомі стани:
– розгубленість і втома;
– відсутність ясності;
– кризи ідентичності;
– страхи, пов’язані з війною;
– апатія і зневіра у свої сили.
- Рівень задоволеності життям виріс на 25%
- Емоційний стан став спокійнішим, зібранішим.
- З’явилося більше внутрішньої опори й розуміння себе.
Учасниці описували свій стан метафорами:
«пробудження після сну»,
«перехід з темряви до світла»,
«перше глибоке дихання після довгої паузи».
«Детектор Життя» не претендує на миттєві зміни. Але він дає те, чого часто бракує в період виснаження: м’який, але дуже відчутний старт.
Старт для повернення до себе, для кращого розуміння своїх потреб, для внутрішнього оновлення.
Слідкуйте за нашими програмами:
Проєкт «Зміцнюючи серця: Культивування добробуту в громадському секторі України під час війни» за підтримки National Endowment for Democracy (NED).
