8 червня закінчився марафон для тих, хто відчував внутрішню втому, втрату орієнтирів і брак ресурсу рухатися далі. І сьогодні – хочемо поділитися, що сталося за ці 7 днів.
Хто прийшов на марафон?
Це були: ▪️ волонтери й волонтерки, які тягнуть на собі турботу про інших ▪️ активісти, які останні роки живуть у режимі виживання ▪️ ті, хто давно не ставив собі просте запитання: “А як я взагалі живу?”
Анкети перед стартом говорили самі за себе:
“Втома й розгубленість.” “Відчуття безсилля, ніби я застряг(ла).” “Хочу, щоб хоч хтось підтримав мене, бо самій не вистачає ресурсу.”
▪️ Середній емоційний стан: виснаження, внутрішня порожнеча, відсутність мотивації. ▪️ Рівень задоволеності життям – від 1 до 4 із 10 у переважної більшості. ▪️ Лише одиниці були повністю готові до дій – більшість шукали хоч якийсь поштовх.
Що відбулося за тиждень?
Марафон «Детектор життя» – це не “мотиваційний спринт”. Це простір для зупинки, чесної тиші, самоспостереження й м’якого повернення до себе. Без пресингу. Без очікувань. Без “треба”.
Учасники щодня отримували письмові завдання, які допомагали: ▪️ вивести назовні внутрішні запити ▪️ побачити, як змінюється сприйняття подій ▪️ відчути точку внутрішньої опори
Цінні відкриття, які ми почули у фінальних анкетах:
“Я вперше дозволила собі не бігти. Просто бути.” “Це був час для себе. Без вини. Без очікувань.” “Я зрозуміла, що мені не потрібна мотивація – мені потрібна тиша, щоб почути себе.” “Я знайшла внутрішній імпульс до дії. Не зовнішній наказ – а тиху впевненість усередині.”
А що з трансформацією?
🔸 Чи з’явилася ясність щодо наступних кроків? ▪️ 100% учасників відповіли – так або частково. ▪️ Багато хто вперше сформулював, що хоче від себе, свого життя, простору навколо.
🔸 Чи змінився рівень готовності до змін? ▪️ Більшість учасників зазначили: “Трохи більше впевненості”, або “Я готова/ий діяти”. ▪️ Це не обіцянка все змінити. Це нова якість присутності у своєму житті.
Що кажуть учасники?
“Я вийшла з цим планом: три прості кроки. І – головне – з внутрішньою силою їх зробити.”
“Тепло, глибоко, чесно. Це був не марафон – це був простір для відновлення.”
“Мені було важливо, що я не одна. Що є люди, яким не все одно.”
Дякуємо всім, хто був із нами
Ми щиро вдячні кожному, хто довірився. Кожному, хто вирішив: «Цей час – для мене». Нехай ці 7 днів стануть основою для наступних важливих змін
Слідкуйте за нашими новинами: ahalar.org Facebook Telegram Проєкт “Зміцнюючи серця: Культивування добробуту в громадському секторі України під час війни” реалізується за підтримки National Endowment for Democracy (NED).
